Новости

Изменения в законодательстве по взысканию алиментов

Верховная Рада приняла во втором чтении и в целом закон №4928 об упрощении механизма взыскания алиментов. За такое решение проголосовали 226 народных депутатов.

Если ранее минимальный размер алиментов на ребенка составлял 30% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста, то закон повысил уровень выплат до 50%.

Теперь для детей до 6 лет прожиточный минимум с 1 мая составляет 1 426 гривен, с 1 декабря - 1 492 гривны. Соответственно, минимальные алименты для малышей составляли бы 428 гривен с мая и 447 гривен с декабря.

С учетом принятого документа, уровень выплат в пользу ребенка будет составлять по меньшей мере 713 гривен с мая и 746 гривен с декабря.

Для детей в возрасте 6-18 лет прожиточный минимум с 1 мая 2017 года составляет 1777 гривен, а с 1 декабря - 1860 гривен. Так, согласно действующему законодательству, минимальные алименты в эти промежутки времени составляли бы 533 гривен и 558 гривен соответственно.

Данный закон вводит минимальные алименты для детей такого возраста 889 гривен с 1 мая и 930 гривен с 1 декабря.

Кроме того, внедрение документа упростит механизм принятия судебного решения о взыскании алиментов и исключит вероятность затягивания дела.

В целом на одного ребенка можно требовать четверть дохода родителя, на двух малышей - одну треть дохода, на трех и более - половину дохода плательщика алиментов. Однако сумма алиментов не может превышать десять прожиточных минимумов на ребенка соответствующего возраста (до 6 лет - 14 260 гривен с мая и 14 920 гривен с декабря текущего года; с 6 до 18 лет - 17 770 гривен с мая и 18 600 гривен с декабря текущего года). Также алименты не могут превышать 50% прожиточного минимума для ребенка соответствующего возраста, если заявлено требование об индексации алиментов, присужденных в твердой денежной сумме.

Данный законопроект предусматривает, что алименты являются собственностью ребенка (ранее было прописано, что они принадлежат тому, с кем живет ребенок).

 

Подробнее...

Пільги під час вступу до вишів для учасників АТО та їхніх дітей

Для пільгових категорій населення, зокрема, для дітей загиблих учасників бойових дій, у законодавстві України було передбачено позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів. Однак згодом позаконкурсний вступ у виші було скасовано, тому що, як зазначають у Міністерстві освіти і науки України, в умовах прийому до вишів так і не було прописано механізму на вступ пільговиків. Натомість із 2016 року застосовують інший механізм — квоти для пільговиків. Залежно від категорій пільговиків, які хочуть вступити до вишу, вони становитимуть 10–30% від держзамовлення на конкретну спеціальність.

Окрім квот на вступ, пільговим категоріям громадян держава передбачає надання державної цільової підтримки для здобуття професійно-технічної та вищої освіти в державних або комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладах на період здобуття професійно-технічної, вищої освіти, але не довше, ніж до досягнення ними 23 років. Державна цільова допомога передбачає отримання соціальних стипендій, безкоштовних підручників, часткову оплату навчання з державного або міського бюджетів для тих, хто за результатами ЗНО може претендувати лише на контрактну форму навчання, а також спеціальні кредити, безоплатні гуртожитки. В листопаді минулого року з’явилась постанова Кабміну про порядок та умови надання цієї підтримки.

Квотами на вступ у ВНЗ й державною цільовою підтримкою для здобуття освіти мають право скористатися (за умови, що такі особи не досягли 23 років):

— особи, визнані учасниками бойових дій, і діти таких осіб;

— діти тих, що загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та в період її проведення;

— діти добровольців, які загинули під час участі в АТО;

— діти осіб, які загинули внаслідок захворювання, набутого в період участі в антитерористичній операції;

— діти, зареєстровані як внутрішньо переміщені особи.

Щоб отримати державну цільову підтримку на навчання та скористатися квотами на вступ, абітурієнт має подати заяву на ім’я керівника навчального закладу й додати до неї один із необхідних документів, що засвідчує його статус пільговика: посвідчення учасника бойових дій, свідоцтво про народження, посвідчення учасника бойових дій (батька або матері), посвідчення члена сім’ї загиблого або довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Документи (оригінал, завірену копію) та заяву пільговики подають особисто, на відміну від заяв інших абітурієнтів, які подають заяву в електронній формі. У заяві зазначають конкретні види державної цільової допомоги, на які претендує особа.

Подробнее...

Правила использования ID-карт

 

Украинцы, которые получили новые паспорта в виде ID-карточки, могут получать все банковские услуги наравне с теми гражданами, которые имеют документ старой формы.

Об этом сообщает пресс-служба Национального банка Украины.

"Начало использования ID-карты является очередным шагом украинского государства в направлении евроинтеграции и развития электронного управления в Украине. Преимуществами этого современного документа являются высокий уровень защиты информации и удобство его использования/хранения. ID-карта никоим образом не ограничивает возможности украинцев по пользованию банковскими услугами", — заверили в регуляторе.

Отмечается, что сейчас банки должны доработать свои программно-технические комплексы и ознакомить персонал с инновациями, касающимися использования клиентами ІD-карты, которая является паспортом гражданина Украины согласно украинскому законодательству.

Кроме того, НБУ уверен, что все неудобства, которые могли возникнуть в начальный период использования ID-карточек во время банковского обслуживания, носят временный характер.

В регуляторе подчеркнули, что у граждан Украины, как и ранее, для предоставления банковских услуг (открытие счета, получение потребительского кредита и прочее) могут потребовать предъявить следующие документы:

- паспорт ("классический" паспорт или ID-карта) или другой документ, удостоверяющий личность;

- идентификационный код;

В определенных случаях банк может попросить гражданина предоставить идентификационный код и справку о регистрации места проживания в бумажном виде.

Банки в случае предъявления гражданином ID-карты, в частности:

- идентифицируют и верифицируют лицо на основании ID-карты (у граждан, получивших ID-карту в ноябре 2016 года, могут требовать дополнительно предъявить идентификационный код);

- устанавливают место жительства или пребывания лица на основании:

1. Информации, считанной специальным устройством с электронного чипа ID-карты.

2. Информации, полученной от гражданина и заверенной его собственной подписью (в частности, из заполненной гражданином анкеты-опросника).

3. Справки о регистрации места жительства лица, выдается с новой ID-картой (по требованию самого лица).

 

Подробнее...

top